Назад

«У завданнях, пов’язаних з прийняттям рішень у складних системах, у людини колосальна перевага над роботами»

Автор: HR-менеджер

WizardsDev

Експерти в галузі цифрового права, венчурних інвестицій, консалтингу, урбанізму й державних ініціатив, які виступали на Міжнародному стратегічному форумі IPQuorum, пояснили, яке місце в цифрову епоху гратиме людина та її творчий потенціал. «Людський капітал і людський ресурс – різні речі. І якщо людським ресурсом ми так-сяк керувати навчилися, то з капіталом нам тільки належить розібратися», – вважає президент асоціації IPChain Андрій Кричевський. Коментує Яків Лівшиць, засновник кількох міжнародних IT-компаній (xCritical, WizardsDev, Global Cloud Team та ін.) і міжнародного IT-коледжу DevEducation:

ЕКСПЕРТ

ЯКІВ ЛІВШИЦЬ

«Четверта промислова революція – це серйозно. І книгу Клауса Шваба про це ми читали. Але четверта промислова революція не означає, що людей повністю замінять роботи. Так, майбутнє за технологіями, але і HR, впевнений, не відімре. У частині професій, пов’язаних із механічною працею, з рутинною роботою, з виробництвом типового, масового продукту, серійних операцій, – так, автоматизація серійного, конвеєрного виробництва в різних сегментах незабаром дозволить замінити людську працю, звівши її до мінімуму, до функції контролю за машинами. І нові технології, такі як 3D Printing, теж дуже серйозно змінять конфігурацію робочих місць у цілих галузях – текстильній, нафтохімічній, машинобудівній і багатьох інших. Це вже відбувається. Інтернет речей вже сильно змінив виробничі процеси й життєвий уклад.

Сьогодні промислові, фінансові компанії, retail і компанії інших галузей позиціонують себе як IT-компанії, і це багато в чому виправдано.

Але, з іншого боку, незважаючи на всю технологічність сучасних виробництв, на зростання автоматизації та роботизації, все одно найскладніше знайти хорошого сейла, маркетолога, спеціаліста з креативної комунікації та інших людей, яких можна загалом віднести до творчих професій. Компанії прекрасно розробляють, у всіх – відмінні продукти, рішення, але ось поставити на потік їх реалізацію, просування, монетизацію бізнесу – це проблема. І тут програми й роботи – помічники, але не замінники людей. Адже споживачі продукту – не роботи, а люди, зі своїми емоціями, уподобаннями, звичками. У кожного на плечах своя голова, в якій – свій «дім порад». Тому одночасно з роботизацією в окремих галузях, в інших, навпаки, зростає роль комунікації, взаємодії людей у проєктних командах, міжособистісного спілкування, творчої ініціативи. Саме тому інвестиції в людський капітал – така ж важлива складова, як і інвестиції в технологічний розвиток. Без людей роботи не поставлять собі завдання.

І ось що ще важливо. Сьогодні розвиток штучного інтелекту призвів до того, що вузько поставлені завдання штучний інтелект може вирішувати добре: прокладати маршрут GPS краще будь-якого таксиста, враховуючи пробки, розпізнавати на рентген-знімках переломи різної складності. Це завдання, з якими штучний інтелект може впоратися. А ось завдання більш складні, наприклад, як лікувати людину, у якої одночасно тисяча різних хвороб, він чогось боїться, і в нього клаустрофобія, – такі завдання штучний інтелект сьогоднішній вирішити не може. І в завданнях, пов’язаних з прийняттям рішень у складних системах, у людини колосальна перевага. Тому розвиток людського капіталу має йти навколо прийняття рішень, складних рішень, які зазвичай приймаються в комунікації.+ Росія в цих процесах також активно розвивається, переважно в містах-кластерах, де зосереджено основні компетенції людського творчого початку. Окрім Москви й Санкт-Петербурга, це і Казань, Єкатеринбург, Воронеж, Новосибірськ, Томськ та інші міста, де відбувається інтенсивна технологічна трансформація на різних рівнях, та існують потужні академічні й ресурсні центри розвитку людського капіталу. Однак з огляду на неосяжність країни і нерівномірність розподілу ресурсів, зокрема людських, звичайно, Росії є куди прагнути в цьому напрямку».